Шкоду не наносять, а завдають

У мовній практиці останніх десятиріч, надто в пресі, дуже поширилися вислови типу будинок по проспекту Науки, мешкати по бульвару Давидова, театр міститься по вулиці Володимирській.

Такі вислови правильні, проте не варто забувати й про синонімічний засіб, а саме: знахідний відмінок іменників проспект, бульвар, вулиця тощо. Наприклад: будинок на проспекті Перемоги, мешкати на бульварі Лесі Українки, театр міститься на вулиці Богдана Хмельницького.

Для передачі значення відповідності в українській мові є дві нормативні форми згідно з та відповідно до. Згідно з постановою, відповідно до завдань. Вони характерні для офіційно-ділового, наукового стилів.

Буває, що прийменник згідно помилково сполучають з давальним або родовим відмінком іменників: згідно повір’ю, згідно планів. Ці утворення — наслідок впливу граматичної системи російської мови: согласно поверью, согласно планам. Не бажані конструкції відповідно з планами і згідно до планів. Не відповідає сучасній літературній нормі також форма іменників з прийменником у відповідності з (калька з російської в соответствии с).

Сьогодні часто кажуть і пишуть: нанести шкоду, нанести удар. Але це помилка. Шкоду, сором, образу, смуток, жаль, удар тощо не наносять, а завдають. Читаємо в класиків: “Не завдавай ти мені сорому при чужих людях” (Іван Нечуй-Левицький); “Щоб більше жаху їй завдать, і щоб усяк боявся так робити,— у річці вражу щуку утопити” (Леонід Глібов).

Дієслова вступати і надходити часом підмінюють лексемою поступати. Це слово має розмовний характер, і послуговуватися ним не рекомендується. Тож вступати до університету (а не поступати), надходити в продаж (а не поступати).

До розмовної форми належить і смисл. Замість таких сполук як смисл слова, смисл творчості і под. слід вживати значення слова (творчості). Смисл також використовується неправомірно в значенні “розум”, “глузд”, наприклад: тверезий смисл, здоровий смисл. Нормативними в цьому разі є лише словосполучення тверезий розум, здоровий глузд.

Замість поширених ненормативних висловів у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу потрібно вживати у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація, є сенс, немає рації, немає сенсу.

Російські фразеологізми типу в качестве ученого (учителя, тренера, бизнесмена) в українській мові мають відповідники як учений (учитель, тренер, бізнесмен). А наші засоби масової інформації раз по раз вдаються до “суржикових” витворів в якості голови, в якості фермерів, в якості депутатів, що свідчить про недостатнє знання законів мови. До речі, кома перед як учений та іншими в таких випадках не ставиться, бо це не порівняння.