АНКЕТА
учасника другого
туру
1. Прізвище, ім’я
та по батькові Целюх Тетяна Григорівна.
2. Дата і місце народження 16
грудня 1969 року , м. Дубно Рівненська
область .
3. Повна домашня
адреса з поштовим індексом, телефон, e-mail 35602,
4. Паспортні дані (серія, №, ким, коли виданий, адреса
реєстрації)
СР 599869 Дубенським МВС
України в Рівненській обл.. 05.08 1999 року
5. Ідентифікаційний код 2555208647
6. Які навчальні заклади закінчили, у якому році, спеціальність за дипломом
РДГУ ім.. Д.З. Мануїльського у 1992 році, вчитель
української
мови та літератури.
7. Місце роботи
(повна назва, адреса, телефон закладу,
e-mail Україна, Рівненська область, м.Дубно, Морозенка,
34 (03656)22402
Dubno.gymnasium2@gmail.com
8. Стаж
роботи: загальний 24 роки
9. у тому числі
педагогічний: 24 роки
10. Кваліфікаційна
категорія вища
11. Звання -
12. Державні
нагороди, відзнаки (обов’язково рік нагородження) -
13. Класи, в яких
викладаєте 5, 8, 9 класи.
14. Педагогічне
кредо Жити і працювати так, щоб обізвалися струни
дитячих сердець.
15. Інноваційні форми роботи та технології, що використовуєте : нестандартні уроки, класичні уроки з
використанням інтерактивних методів, бінарні уроки, диспути, діалоги та ін..;
інтерактивне навчання, метод проектів, технологія критичного мислення,
проблемне навчання.
16. Власний
особистісний і педагогічний портрет (у формі короткої замітки обсягом до однієї
сторінки)
Любити у педагогічній праці – головне…
Сергій Тихолоз
Тепло, ніжність, любов,
турбота… Все це оточувало мене з дитинства. Поруч – найдорожча людина – Мама,
найкраща жінка та найрозумніша вчителька, яку доводилося бачити дуже рідко:
насамперед Школа. Ми жили удвох і тому завжди розуміли одна одну. Я не ображалася
, знала: так треба, там її чекають діти, колеги. Тому ніколи вибір професії для
мене не був проблемою. Я буду вчителькою – і не інакше… І з того часу ні
хвилини вагань! Просто я люблю бути в колі дітей , бачити їх допитливі оченята,
часто слухати найсокровенніші розповіді, допомагати вчитися. Закохана в душу
Василя Симоненка, повністю розділяю його любов до дітей:
І небо
теплотою глибиніє ,
І радість
наливається в серця –
Сміються,
бігають, пустують, мріють
Малесенькі
замурзані сонця.
У чому ж щастя вчителя?
Думаю, у постійному пошуку…пошуку істини, у горінні, творчому , до самозабуття.
Як навчити , щоб було цікаво, аби панувало взаєморозуміння? Щоразу, плануючи
роботу на тиждень, переглядаю періодику,
вчуся в інших колег-українців, адже кожна розробка-урок – це велика праця
Талановитої людини. А ще – рідна школа. Тут я завжди зможу отримати необхідну
консультацію, пораду і просто дружню підтримку та посмішку.
Часто «спілкуюся» із
Сергієм Тихолозом(читаючи його нотатки ),Учителем, Педагогом, таким простим і в той же час Величним у своєму педагогічному житті, у своїй Любові…
«Страшно зазнати
педагогічної поразки : так і не пригорнути дитячу душу…»(С.Тихолоз)
«Спалювати серце – це
єдино вартісний спосіб існування вчителя в професії. Інакше звідки візьметься
світло, яке несеш дітям? Аби світити,треба згоряти. Серця ж палають
найяскравіше. І при цьому не дають ні чаду, ні кіптяви. Ясно горить лише чисте.
Із бруду світла не буде»(С.Тихолоз).
«Треба вчити лише
одного: любови. А ще – совісти…»(С.Тихолоз)
І наостанок: «Яке щастя,
що я вчитель (вчителька) рідної мови і літератури! Усе життя ділюся з дітьми тим, що сам
( сама ) люблю і ціную, чим тішуся й
чому радію…А це так гарно – ділитися любов’ю і радістю!»
17. Даю згоду на внесення інформації в базу даних та публікацію
матеріалів в періодичних та інших освітянських
виданнях з можливим
редагуванням
18. Підпис учасника
_____________________
Дата______________________
Немає коментарів:
Дописати коментар