Тема уроку: Г. Квітка-Основ'яненко – «батько» української прози. Гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло творів. «Маруся» - перша україномовна повість нової української літератури. Головні персонажі твору.

                      Т. л.: літературний напрям, течія, поняття про сентиментальнім, реалізм.

Мета уроку: дати загальну характеристику творчості першого українського повістяра, ознайомити з основними фактами його життя та основними фактами його життя та основами світогляду;

                       навчати розуміти поняття «літературний напрям», «течія», «сентименталізм»;

                       розвивати навички пошуково-дослідницької, творчої роботи, уміння готувати повідомлення (презентації), удосконалювати навички самостійної роботи з підручником;

                       виховувати гуманізм, високі моральні якості.

Учні повинні знати: основні факти життя і творчості Г. Квітки-Основ'яненка; зміст повісті «Маруся» та понять «літературний напрям», «течія», «сентименталізм», «реалізм», особливості повісті як епічного жанру.

Учні повинні вміти: оцінити значення Г. Квітки-Основ'яненка для розвитку української культури й духовності; знаходити в підручнику потрібний матеріал і конспектувати його, з'ясувати жанрові особливості повісті; правильно тлумачити поняття «літературний напрям», «течія», знаходити риси сентименталізму в творі, характеризувати героїв твору за їхніми вчинками.

Методи і прийоми: робота в групах, бесіда, дискусія, акторська гра, метод мультимедійної проекції.

Етапи ОЗОНу: випереджувальні індивідуальні та групові завдання, ціле визначення, рефлексія, само оцінювання учнів.

Тип уроку: інтерактивний урок технологічного дослідження з елементами захисту презентацій.

Обладнання: портрет Г. Квітки-Основ’яненка, книжкова виставка його творів, підручник, текст повісті, дидактичний матеріал( картки, анкета Г.Квітки-Основ’яненка) , мультимедійні презентації.

 Випереджувальні завдання: прочитати твір Г.Квітки-Основ’яненка «Маруся», створення мультимедійних презентацій та  текстових досліджень згідно завдань у обраних групах.

                                                                                  …Тебе люди поважають,-

                                                                                  Добрий голос маєш;

                                                                                  Співай же їм, мій голубе…

                                                                                  Утни, батьку, щоб нехотя

                                                                                  На ввесь світ почули…  

                                                                                                          Т. Шевченко

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

v Хвилинка позитивного настрою.

(На фоні мелодії Джеймса Ласта «Життя прекрасне»)

Вчитель.  Життя…. наше з вами життя…У ньому поєдналися радість і смуток, тепло і холод, щастя і горе; життя – це теплий і ніжний вечір; домашній затишок, що зцілює серце; прогулянка рідним містом, посмішка друга ; біла троянда і синя волошка; солодкий щем у душі від зустрічі з дорогою серцю людиною і… пекуча сльоза від втрати найдорожчого; запах свободи і гіркота, біль від нікому непотрібної війни. Життя – це калина, без верби і калини нема України; це – мова, а холодним словом серця не запалиш. Тож я бажаю вам сьогодні теплих, кольорових слів, аби зігріти наші серця. А щоб заіскрився перший промінчик , дарую  ангелят, виготовлених п’ятикласниками, на яких ви прочитаєте побажання на урок, що допоможе нам зрозуміти людську душу, життєві прагнення Г.Квітки-Основ’яенка і героїв його повісті, бути сильними у різних життєвих ситуаціях.

     Як важливо нам кожному у житті мати не тільки друга-однодумця-однолітка, а й старшого мудрого порадника, чий досвід підтримає і вбереже від неправильного, необдуманого кроку. У Т.Г. Шевченка теж був старший побратим-письменник, до якого Кобзар звертався із найсокровеннішими думками про Україну (Читання поезії «До Основ’яненка»). З таким захопленням в одному із ранніх віршів великий Кобзар відгукнувся про Г. Квітку-Основ'яненка – засновника нової української прози.

На початку 19 століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що саме проза завжди мала найбільше шанувальників, адже широко охопити всю складність суспільного життя спроможний лише епічний твір, одним словом, українській літературі потрібен був повістяр, і він прийшов з при харківського села Основи (звідти і псевдонім Основ'яненко).

Отож тема сьогоднішнього уроку… (тема на дошці).

ІІ. Цілевизначення.

Виберіть ті цілі, які ви зможете виконати і спрогнозувати оцінку, додайте власні.(Додаток1).

ІІІ. Проблемне питання:

Що є найбільшим щастям для людської душі?(Розмірковуємо протягом усього уроку).

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

  Попри те, що внесок І.Котляревського в розвиток української літератури був неоціненним, деякий час побутувала думка про те, що автор «Енеїди»  певною мірою сприяв виробленню стереотипу: українська мова придатна лише для написання бурлескних творів. Цієї думки додержувалися навіть деякі письменники, зокрема відомий байкар Петро Гулак-Артемовський, на що йому Квітка-Основ’яненко відповів: «Я даю слово – дворянське, авторське, товариське  , що напишу повість з селянського життя нашою ж селянською мовою, хвилюючу і почуттєву, яка неодмінно розчулить кожного, у кого не кам'яне серце». І він додержав слово. І, написавши «Марусю», став «батьком» української прози. Він, Григорій Квітка-Основ’яненко.

(Епіграф)

Об'єднані у групи, ви готувалися познайомити однокласників із цим письменником, героями його повісті.

1.     Отож слово «Життєзнавцям». (У процесі слухання  і подальшого уроку діти заповнюють анкету про письменника).

2.     Чи все безхмарно було у житті письменника? Слово «Критикам».

3.     А чим же завдячує Україна Квітці-Основ’яненку? Група «Експертів-дослідників».

Підсумовуючи отриману інформацію про письменника, складемо сенкан. (Перевірка сенканів – кінець І уроку).

          ІІ урок ( з пари).

Вчитель.

          Уявіть собі, що ви живете в 30-ті роки 19 ст. Не обтяжена хорошою літературою прекрасна половина людства бере до рук «Марусю». Якою була, на вашу думку, реакція? Які епізоди найбільше вражали?

           Жодна книжка ще не викликала такого зацікавлення харків’ян, як «Маруся». Не було відбою авторові від настирливих книголюбів. П.Гулак-Артемовський заїхав привітати письменника : «Каюся й беру свої слова назад. Твоїм повістям зраділа вся Україна. А в «Марусі» пробудження дня описано так гарно, що зворушило мене до сліз».

           Схвальними були рецензії. До сліз зворушили Квітку рядки Т.Шевченка: «Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як, може, ніхто на цім світі. Ваша  «Маруся» так мені розказала, що я вас навиліт знаю».  

            Якими ж були герої повісті? Слово « Психологам».      

   « Актори» допоможуть нам уявити героїв, обряди і звичаї, мову.

V. Теорія літератури.

        Сьогодні уже не раз ми згадували жанр «Марусі». Це – повість. А нагадаймо ознаки повісті. У разі потреби звернемося до словника, що в підручнику.

        «Маруся» , крім того, що була першою україномовною повістю нової української літератури, стала взірцем літ . напряму сентименталізм. Що стоїть за поняттями «літературний напрям», «течія»?

          Перші твори письменника мали гумористичний , подекуди бурлескний тон. Проте справжній талант Квітки виявився в написанні сентиментально-реалістичних творів. Що ж таке сентименталізм?З чим у вас асоціюється це слово? ( Далі – робота із словником: визначення, ознаки – запис у зошити). Доведіть, що повість «Маруся» - сентиментальна.

          Проте суто сентиментальним цей твір назвати не можна, адже в ньому достовірно, з етнографічною точністю відтворено побут українців, оспівано красу звичаїв та обрядів, традицій. Квітка-Основ’яненко теоретично осмислив і практично застосував у своїй творчості новий на той час літературний  напрям  - просвітительський реалізм. «Пиши про людей, бачених тобою, а не вигадуй характерів небувалих, неприродніх, дивних, диких, жахливих» - писав   Квітка. Що ж таке реалізм? Нагадаймо його ознаки.

           Отож за жанром «Маруся» - …(учні продовжують) сентиментально-реалістична повість.      

VI. Рефлексивно-оцінювальний етап

Діти перегруповуються у інші групи для підсумку уроку.

І група «Білі капелюшки».

1.     Про що дізналися на уроці?

2.     Чи досягли поставлених цілей?

3.     Продовжити речення:

Внаслідок проведеної роботи ми впевнено кажемо, що…

-       знаємо…

-       вміємо…

-       досягли успіху, бо…

ІІ група «Чорні капелюшки».

1.     Що на уроці заважало працювати продуктивно, успішно?

2.     Що було зайвого на уроці?

3.     Чи всі працювали активно?  Чому?

ІІІ група «Червоні капелюшки».

1.     У якому настрої ви перебудували на уроці? Чому?

2.     У якому настрої, на вашу думку, перебували учнів, вчителі?

3.     На розвиток яких здібностей, рис характеру вплинув урок?

Вчитель. Звернення до проблемного питання, епіграфа.

VII. Взаємооцінювання.

VIII. Домашнє завдання.

Обов'язкове: прочитати «Конотопську відьму», повторити, що таке «гумор», «сатира».

на вибір:

- підготувати інформацію «Зображення козацтва в українському суспільстві за часів Великої Руїни»;

-проаналізувати мовлення Пістряка , порівняти з мовою возного;

за бажанням: зобразити героїв «Конотопської відьми».

ДОДАТОК 1

Пропоновані цілі уроку:

-  розкрити тему соціальної нерівності твору «Маруся!;

- закріпити поняття про сентименталізм в українській л-рі;

- змалювати побут, обряди, природу України;

- вміти виразно читати художні твори та розмірковувати над прочитаним;

- вміти характеризувати головних героїв;

- розвивати відчуття образного слова, спостережливість;

- вміти встановлювати зв’язок між твором та життєвим досвідом;

- вчитися прогнозувати різні способи розв’язання проблем сучасної молоді (стосунки між юнаком та дівчиною);

- виховувати високі почуття любові до людей, природи, бажання допомогти ближньому.

ДОДАТОК 2

Анкета письменника

Прізвище, ім’я, по батькові
Місце народження
Освіта
Уподобання
Портрет, риси характеру
Життєве кредо
Творче кредо
Творчий доробок
Багатогранність особистості